|
Годы его словно сны текли, проснулся как-то и нет земли, висит он, в черный ветер одет, и слезы относит в жерла комет, а сам он — не плоть, не ветер, не дым, и только высь витает над ним, и голос теней несется из тьмы: — Пылинка бессмертная ты, как мы. Он видел, как время в огне и в пыли Ветром несло в никуда с земли. Но землю забыть, отлетевшую прочь, и счастье не может ему помочь…  |
|
О, нелепая эта примета: Небеса прочертила комета, Оставляя свой огненный хвост. Наблюдаются взрывы на Солнце, На земле распадается стронций, Белый свет превращая в погост. Неужели же выхода нету Уберечь от несчастий планету — Шум дубрав и течение рек? Мир отравлен и злобой и газом. Где же он, твой божественный разум, Человек, человек, человек?!
...
Читать дальше »
|
|
Стихи-медитации ТОТ, КТО ИДЕТ Тот, кто идет, восходит на вершину. Тот, кто идет, несет ее в себе. Тот, кто идет, пришел и вдаль уходит. Мгновенье был, а вечность пронеслась. ВОСКРЕСЕНЬЕ …Но каждый поворот и перевал Нам кажется необычайно трудным. А каждый поворот есть воскресенье, Ты смертью как бы попираешь смерть. ОГОНЬ Огонь, о коем говорил пророк, Идет, и небо как костер незримый. Огонь, огонь — развязка всех сюжетов, Легенд, пророчеств, жизни на Земле. В огне сгорает ветхий человек, И тело свет ... Читать дальше » |
|
Для того ли ты славы искал и просил — не по силам — денег, власти, почета, чтоб ныне с пожухлым лицом, получивши просимое, пить тазепам с барбамилом, раздраженьем сочась, прединсультным налившись свинцом?
Для того ль ты стучался, кричал, сотрясая высоты, уводил у другого подругу и порохом пах, чтоб всю жизнь с ней сводить застарелые мелкие счеты
и давиться зевотой, когда она плачет впотьмах?Для того ль ты вздыхал об уделе, достойном
...
Читать дальше »
|
|
Якось Здоров’я, Щастя і Любов посперечалися між собою, хто з них старший, необхідніший для людини.
— Я! — твердило щастя. — Хто мене не має — долю проклинає. — Ні, я! — заперечувало Здоров’я. Хай там яке буття, а без мене — не миле життя! — Ні, я! — наполягала Любов. — Де мене ніт — безрадісний світ. Отак сперечалися, відстоюючи кожен своє. Щоб вирішити спір, досудили піти між людей і пересвідчитися, на кого більша потреба буде. Зібралися й пішли по селах. Ходили від оселі до оселі, заходячи майже в кожну хату, просилися в хату пустити й дозволити вкупі з господарями якийсь час пожити. Та ... Читать дальше »
Категория: Про кохання (і не тільки в День Святого Валентина) |
Просмотров: 950 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 15.08.2014
|
|
Це ще було тоді, коли Щастя ходило по землі, шукаючи, де й до кого б пристати, щоб не блудити по світу сиротою. Зайшло воно в одне село, де люди жили досить бідно й тяжко. Завернуло в найперший двір і постукало в двері. До нього вийшов ґазда, питаючи:
— Ти хто? Щастя відповіло йому, хто воно і чому ходить, кого шукає. — А, щастя! — зрадів чоловік. — Добре, що ти прийшло. Тепер я з’їм тебе й до смерті буду ситий щастям, — хотів схопити Щастя. Але Щастя вирвалося від нього й пішло далі. Побігло до іншої людини. А той чоловік, як побачив, почав кликати в двір: — Щастя втекло й від цього чоловіка. Подало ... Читать дальше » |
|
Закарпатська легенда У той час, коли Бог створив світ, ще не було визначено, кому скільки років жити. Не було і того, скільки літ дається на землі звірям, скільки — людям.
Додумався Бог у цій справі порядок навести. І дав він знати чоловікові, тварині й птасі, щоб зійшлися на розподіл літ для життя. Зібралися всі, що були покликані, коло Божого шатра. Першим Бог запросив до себе на бесіду чоловіка. І каже йому так: — Ти у мене наайкраще створіння! Я думаю дати тобі для життя рівно тридцять літ. Засмутився чоловік: — Боже, це дуже скупо ти мені даєш! Що я встигну зробити за тридцять літ? Тільки розживуся, а вже помирай! —& ... Читать дальше »
Категория: Життя прожити - не поле перейти... |
Просмотров: 754 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 15.08.2014
|
 
Давним-давно управляла Невицьким замком одна княгиня. В народі називали її Поган-дівка, бо була дуже жорстока. Коли будувала замок, заставляла жінок, у котрих були грудні діти, здоювати себе і здавати те молоко для виготовлення малтеру (розчину). А мала вона дуже криві, негарні ноги і не могла на них ходити, а тільки їздила на коні.
Охороняло її замкове військо. Кожного вечора давла війську наказ вишикуватись і роздягтися. Потім проходила перед вояками і вибирала собі одного з них, проводила з них, проводила з ним ніч, а понад ранок того вояка ... Читать дальше »
Категория: Закарпатські легенди, повір'я, казки, бувальщина та небилиці з народної криниці |
Просмотров: 1453 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 15.08.2014
|
 З давніх давен по наших селах звикли були печи (пекти) мандрики, такі собі калачики з сиром і яйцями. Пекли їх в основному на розговини після Петрівки, тобто Петрового посту.
Кажуть, колись апостоли Петро і Павел зайшли в якесь село до однієї ґаздині. Були дуже втомлені й голодні. Попросилися відпочити, а коли б щось було, то й поїсти. — Сідайте, — ґаздиня показала їм на лавицю біля столу, що стояв під деревом біля хати. Далі зайшла до хати й винесла миску з двома мандриками. — Що маю, тим вас і вгощаю, — сказала й поклала перед ними ... Читать дальше »
Категория: Закарпатські легенди, повір'я, казки, бувальщина та небилиці з народної криниці |
Просмотров: 1369 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 14.08.2014
|
|
Перед смертю Бог показує людині її життєвий шлях:
— Ось видиш: поряд із твоїми слідами — мої сліди. Се означає: я весь час тобі помагав. — Вижу. Справді, коли мені було погано — Ти був біля мене. Але поглянь, Боже, чому у найтяжчі хвилини мого життя Тебе не було поряд? Он… тільки мої сліди. — Ні, се не твої, а мої сліди, бо я ніс тебе на руках! Слід ангела
Біля села Тур’я Бистра у лісі є кам
...
Читать дальше »
Категория: Закарпатські легенди, повір'я, казки, бувальщина та небилиці з народної криниці |
Просмотров: 1134 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 14.08.2014
|
|
Цей випадок стався давно і стверджує собою приповідку, яка гласить: «Бережися, небоже, то й Бог ти поможе!»
Жила колись жінка, яка мала сина-одинака. Якось одного разу закортіло їй сходити до віщуні й розпитати про себе і долю сина свого. А та їй напророкувала, що, мовляв, недовго радітиме своєму сину, бо невдовзі з’явиться буря і громовиця вб’є її сина. Назвала навіть день його смерті. Жінка замутилася, бо дуже любила свого сина. Щоб зарятувати якось біді, дала збудувати кам’яну вежу, в якій він мав сховатися від смерті. Та ось прийшов день, про який казала віщуня. В небі знялася велика буря з громами й блискавками. Жінка наказала синові сидіти у вежі й не від ... Читать дальше »
Категория: Закарпатські легенди, повір'я, казки, бувальщина та небилиці з народної криниці |
Просмотров: 2137 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 14.08.2014
|
|
Говорить Господь Ангелу Смерті:
— Іди й принеси душу бідного робітника Івана, котрий тяжко хворіє, лежить у ліжку. Іванова жона з дітьми щиро вітає Ангела й питає, чому має завдячувати на прихід рідкого гостя. — Для того послав мене Господь, — відповів Ангел, — аби’м поніс із собою душу хворого. На те жона й діти почали плакати й дуже просити Ангела, щоб не осиротив їх, бо вони без батька загинуть з голоду. Ангел бачив велику бідність тієї родини, розумів, що по смерті Івана жона й діти залишаться без шматка хліба, і подумав собі; «Скажу я то Господові, може, змилується над сими бідними?» І вернувся ... Читать дальше »
Категория: Закарпатські легенди, повір'я, казки, бувальщина та небилиці з народної криниці |
Просмотров: 979 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 14.08.2014
|
|
Жила в Тисоагтелеку одна стара жінка, мала декількох доньок. Сама робила, сама дітей виховувала, бо чоловік загинув на війні. Одного разу зібрала вона останнє зерно, що змела по сусіках, і пішла в млин, аби змолоти й спечи хлібця, бо в хаті скінчився, не було й скибки. Змолола швидко, бо зерна було мало — ледве на одну-дві паляниці. Йде полем, несучи берим’я з мукою, переходить місток через канал, коли ж бачить, сидить якась стара жебрачка з малою дитииною на руках.
— Пошкодуйте, споможіть бідного! — почала благати, просячи бодай крихту чогось закусити. Жінка чесно призналася, що була в млині, змолола останнє зерно, несе додому муку, щоб спекти хлібець для діточок, я ... Читать дальше »
Категория: Закарпатські легенди, повір'я, казки, бувальщина та небилиці з народної криниці |
Просмотров: 1161 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 14.08.2014
|
  Роки, спресовані в століття,
Спочили тут, на цій горі. Вони крізь морок лихоліття Горять вогнями ліхтарів, Якщо туриста зацікавив Якийсь музейний експонат, Якщо ще крапку не поставив У своїй праці аспірант, Якщо в день власного весілля Сюди приходять молоді, Якщо провести час дозвілля До замку йдуть старі й малі, Якщо тут сонце зустрічає Веселий гурт випускників І довго-довго не стихає ... Читать дальше »
Категория: Закарпаття у дзеркалі літератури |
Просмотров: 1052 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 14.06.2014
|
  Одним із дуже давніх замків є Мукачівський. Говорять старі люди, ож сей замок збудований людьми ще за панщини на теперішній горі Ловачці коло Мукачева, за рікою Латорицею. Так було чи ні, лиш раз сталося, що зібралися чорти й перенесли замок з частиною гори через річку Латорицю й поклали коло села Підгород і Паланки, де він тепер і є. Що се правда, то се видно з того, що гора, на якій є замок, така велика і на такому місці стоїть, що збудувати замок би не мо ... Читать дальше »
Категория: Закарпатські легенди, повір'я, казки, бувальщина та небилиці з народної криниці |
Просмотров: 1628 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 14.06.2014
|
   Мукачівський замок лежить на високій скелі, що над рікою Латорицею. Колись давно, дуже давно, багато літ носили малі й великі, молоді й старі, сильні й слабкі каміння на ту скелю й будували там міцні мури. Витягли мури, поставили вежі, побудували хижі й палати. Все було готове, тільки за колодязь забули. Ніде в замку не було води. Усій челяді треба було носити воду з ріки Латориці. ... Читать дальше »
Категория: Закарпатські легенди, повір'я, казки, бувальщина та небилиці з народної криниці |
Просмотров: 2065 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 13.06.2014
|
 Коли князь Кор'ятович вирішив копати криницю, то довго шукав людей для цієї роботи. То була неймовірно важка робота — пробивати довбнями тверду скелю на 80 м завглибшки. Проте навіть коли колодязь викопали на глибину на 20 метрів нижче рівня річки Латориці, вода в колодязі не з'явилася. Князь був у відчаї.
Спочатку сяк-так робота ще просувалася, відтак почала перемагати людей, бо камінь був твердіший, ... Читать дальше »
Категория: Закарпатські легенди, повір'я, казки, бувальщина та небилиці з народної криниці |
Просмотров: 1459 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 13.06.2014
|
|
Люблю Отчизну я,
но странною любовью. М.Лермонтов У мене дивна. Не прикрюся, коли я знов Не догодив вам. І байдуже, чи мій Дантес Любов ту визнав. Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна. Не раб нікому й не слуга На побігеньках, Я ласки не запоб ... Читать дальше »
Категория: Життя прожити - не поле перейти... |
Просмотров: 835 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 12.06.2014
|
|
У нас нема
зерна неправди за собою. Т.Шевченко Коли твій вистражданий злочин — Твоя окрадена любов, Тоді нехай в чаду обмов Ганьблять тебе ганьбою збочень, Відступництва, і зрад, і змов, — Той чорний суд тобі ніпочім. І ти в пусті й холодні очі, Як в прірву, г ... Читать дальше »
Категория: Життя прожити - не поле перейти... |
Просмотров: 726 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 12.06.2014
|
|
І
Мільйонам душ і рук, що сіяли й орали, Копали руди і варили сталь, Не вчені, не політики, не генерали, — Поет-співець державотворцем став. Це він своїм полум’яним глаголом, Пророчим словом запалив серця — Їх воскресив, як Лазаря-мерця, А над прадавнім Руси суходолом Він назву із сімох вогненних літер Немов нове&nbs ... Читать дальше »
Категория: Життя прожити - не поле перейти... |
Просмотров: 913 |
Добавил: Tetjana |
Дата: 12.06.2014
|
