Головна » 2014 » Июнь » 12 » Шевченко (Іван Світличний)
01:09 Шевченко (Іван Світличний) |
Люблю Отчизну я,
но странною любовью. М.Лермонтов У мене дивна. Не прикрюся, коли я знов Не догодив вам. І байдуже, чи мій Дантес Любов ту визнав. Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна. Не раб нікому й не слуга На побігеньках, Я ласки не запобігав І в неї, неньки. І в серці, непідвладнім злу, Ношу з собою Вітчизни славу немалу І рани болю. Ношу тягар пекучих правд, Ганьбу Вітчизни Не на показ, не на парад Патріотизму. За те, що був я в неї син, Мене карали, І я любов свою носив Поза Арали. Я знав: ся чаша не мине, Та доля в мене Жорстока, вибравши мене, — Благословенна. Кажу до побратимів я: – Всього ще буде. Та чисте збережіть ім’я: Ми — люди! люди! — А вам, раби, кажу: — Раби! Вас мало били. Люблю Вітчизну я… Якби Ми всі любили!  |
| Категорія: Життя прожити - не поле перейти... | Переглядів: 833 | | |
