Головна » 2014 » Август » 14 » Чому після Петрівки зозуля перестає кувати
22:33 Чому після Петрівки зозуля перестає кувати |
 З давніх давен по наших селах звикли були печи (пекти) мандрики, такі собі калачики з сиром і яйцями. Пекли їх в основному на розговини після Петрівки, тобто Петрового посту.
Кажуть, колись апостоли Петро і Павел зайшли в якесь село до однієї ґаздині. Були дуже втомлені й голодні. Попросилися відпочити, а коли б щось було, то й поїсти. — Сідайте, — ґаздиня показала їм на лавицю біля столу, що стояв під деревом біля хати. Далі зайшла до хати й винесла миску з двома мандриками. — Що маю, тим вас і вгощаю, — сказала й поклала перед ними на стіл. Петро і Павел перед тим, як присісти їсти, забажали помити руки й помолитися Богу. Поки це робили, зозуля, що сиділа на дереві, скоренько злетіла, схопила один мандрик і зникла. Коли Петро і Павел сіли за стіл, аби їсти, у мисці був уже тільки один мандрик, його довелося ділити. Але Петро дуже розгнівався через цю пропажу й проговорив: — А бодай той удавився, хто на наш мандрик спокусився! Не встиг ті слова й повісти, як зозуля, що смакувала вкраденим мандриком, вдавилася: шматок застряв у горлі. Вже й не рада була, що вкрала. На щастя, поблизу був дятел і швиденько своїм дзьобом видовбав їй той шматок з горлянки. Стало їй легше, але вже кувати не могла. Відтоді, як кажуть у народі, зозуля на свято Петра і Павла завжди змовкає й не кує більше до наступної весни. |
| Категорія: Закарпатські легенди, повір'я, казки, бувальщина та небилиці з народної криниці | Переглядів: 1366 | | |
