Захотелось человеку узнать, что такое ... Читать дальше »

Было у одного царя двенадцать охотников. И каждый день они должны были приносить дичь из лесу. Хоть бы ворону, если другой птицы не убьют.

... Читать дальше »

Наше село Турички колись, триста років тому, було великим. В ньому було більше, ніж триста дворів, проживало багато людей. Але раптом зайшла пошесть, яку тоді в народі називали холерою, люди ... Читать дальше »

Жив раз дуже бідний чоловік. Мав много дітей і тяжко їх годував. Треба дітям до школи ходити, а вони голі-босі.< ... Читать дальше »

Было или не было, а случилось это все во время войны.  ... Читать дальше »

Были на свете два дружка, которые только враньем и жили. Пошел однажды врун к пану на кухню, а подвирала за дверью остался. Кухарка угостила вруна голубцами. Он сначала ел так, что за ушами трещало, а когда наелся, стал разбрасывать капусту.

Ще у сиву давнину  правив у Карпатах невблаганний король. Високо в горах стояли його скляні палати, ... Читать дальше »

Було де не було, тягни, біла кобило! Біла не змогла, чорна їй помогла...

... Читать дальше »

Звідався цар свого міністра:

... Читать дальше »

Се було в ті часи, коли у Будапешті королем був наш чоловік Матій, або Матяш. Тоді у одному селі жив чесний чоловік. Син його був першим брехачем на всю околицю. Так зна ... Читать дальше »

Міністр прочитав письмо і очам своїм не вірить. Я ... Читать дальше »

Дуже давно в далекому краю жив бідний чоловік. Мав він стільки синів, що не міг їх п ... Читать дальше »

Закарпатська народна казка

Жили-були чоловік та жінка. Мали ... Читать дальше »

Жив молодий цар з жінкою. Пішов раз на лови в другу державу і заблудив. Понадвечір натрапив на хижку й попросився переночувати.

... Читать дальше »

Закарпатська народна казка

Був єден чоловік, який хотів перевірити жону, чи можна їй таємниці довіряти. Ось одного разу він їй і каже:
– Жоно, я тобі не вірю; якби я дорогі речі знайшов, ти би мене виказала?
– Чоловічку мій любий! Я сім раз тобі побожуся, що я тебе ніколи не викажу.

... Читать дальше »

Закарпатська народна казка

Були два цімборове, забралися мандрувати. Йшли, йшли та й прийшли д'єдній церкві. Дзвонар прийшов дзвонити, церкву отворив і зайшов туди. Він їх двох, значиться, не видів, і вони зайшли всередину. Дзвонар своє одзвонив, церкву закрив і забрався. Пішов, а вони там зосталися.
... Читать дальше »

Закарпатська народна казка

Була служба в церкві. І прийшов до церкви цар. Сів він собі на столець і позирає по людях, дивиться, що люди роблять. Піп читає Євангелиє й проголошує: ... Читать дальше »

Закарпатська народна казка

Два вояки утекли з війська та все йшли хащами, бо боялися, що їх хтось імить їх у селі. Дуже їм тяжко було, бо не мали що їсти і грошей не мали, щоб собі купити їсти. Найшли у хащі єдну велику пивницю і зайшли в неї. Побачили там багато бочок. І т ... Читать дальше »

Закарпатська народна казка

Ходив Христос і святий Петро і Павел по земли. Прийдуть до єнного кована, а ковач кує коні без пудків, так у лабу б’є. Каже Христос:

– Недобре ти куєш коня.

– А як би ніт? Я все сяк куу.

– Но, пой, я тя научу.

Тоди Христос розкаже Петрі, оби конім лаби поудтинав. Петро поудтинав лаби всі чотири, а коні лежать без лаб. Лаби забрали до кузні, та там кууть, пудкови кладуть. Як уже поковали, Христос кожду лабу на своє місто покладе, і лаби імилися так, як доти були здорові, і кочіш повів домі коні. А Христос каже ковачеви:

– Пой гев! Оби-сь сяк коні кував други ... Читать дальше »

 

Захворів якось на грип чоловік, що був розлучений із дружиною, але продовжував жити з нею у будинку на два входи.

День лежав, другий. Прийшла провідати його колишня дружина й давай цокотіти, що треба би йому на всяк випадок заповіт скласти. Сама й нотаріуса привела до нього. Тому нічого не залишилось робити, як диктувати: "У випадку моєї смерті заповідаю колишній дружині 1000 гривень". "А якщо вона вий ... Читать дальше »