Головна » 2012 Октябрь 19 » Ужгородський пейзаж (Лідія Повх)
14:51 Ужгородський пейзаж (Лідія Повх) |
Історії непроданих картин — Мов скельця душ на вуличних бордюрах. А продавець — в душі місцевий Дюрер: Над урвищами натовпу, один. Холодні стіни — речі у собі. Десь там, у них, сховались давні лики, І шерехи, і погляди, і крики, Урослі в ринви — жили голубі. І спробуй відгадати, що — цей світ. Тут сплетені не дні — цілі епохи. Зігрій граніт, тобі дано лиш трохи: Від цих плющів вести свій родовід! Ще кава — серед музики зими. Серед розлук і зустрічей у праці. А сніг — лише білила реставрацій На тих полотнах, що сходили ми. Твої сліди колись окреслив Босх! Ідеш назустріч вітру через кригу. І ти, і голуби — забілюються снігом. Тебе і голубів витруює мороз. |
| Категорія: Закарпаття у дзеркалі літератури | Переглядів: 800 | |
