Головна » 2012 » Октябрь » 20


Что же есть счастье?
Кто сможет ответить?
Счастье - когда улыбаются дети???
Или болезнь стороною проходит? ... Читать дальше »

Категория: Щастя... Від чого воно залежить? | Просмотров: 906 | Добавил: Tetjana | Дата: 20.10.2012


Чтоб быть счастливым, мудрость не нужна, она порой мешает! Смотри на мир открыто, как дитя - он лучше мудреца про Счастье знает!

Сергей Фетисов

* * *


... Читать дальше »

Категория: Щастя... Від чого воно залежить? | Просмотров: 872 | Добавил: Tetjana | Дата: 20.10.2012



                 Пісня

Хтось косиці чудні десь по скелях насіяв.
Кожна квітка – то чиясь надія.

Приспів:
А я не квітка, а я дівчина…
Знайди, легіню, свій едельвейс.

І він бродить, як ніч. Смуток вибарвив личко.
Він шукає свою чарівницю-косицю.

Приспів.

І мій любко-легінь в горах днює-ночує.
Я гукаю "Зійди!", а він гейби не чує.

Приспів.

Лети, любку, з верхів. Лети, прошу, додолу.
І за руки візьми - відведи лиш додому.

Приспів.

Я в долині росту. Нащо ходиш по скелях?
Я в долині, я тут... Я медовий твій к ... Читать дальше »

Категория: Закарпаття у дзеркалі літератури | Просмотров: 869 | Добавил: Tetjana | Дата: 20.10.2012


(Пісня про Ужгород)

Знав ти море болю й долю,
Клекіт бою, лють шабель,
З радощами і журою
Жив ти у серцях осель.

Приспів:
Сивочолий, вічно юний,
Рідний Ужгороде мій!

Ми зріднилися з тобою
З колискової пори,
Як з цілющою росою
Невмирущі явори.

Приспів.

Де святі Соборні дзвони
І сакур та лип розмай,
Що над Ужем б’ють поклони,
Молять Бога за наш край.

Приспів.
Сивочолий, вічно юний,
Світе ніжної краси,
Цвітом нашої фортуни
З діда-прадіда єси.

Приспів.

Древній граде неповторний
Мрій весняних і надій,
І мінорний, і мажорний,
Рідний Ужгороде мій!

Приспів.


... Читать дальше »

Категория: Закарпаття у дзеркалі літератури | Просмотров: 912 | Добавил: Tetjana | Дата: 20.10.2012


Сонце сходило за гуком,
Ні, не сходило – спливало.
Простягав до нього руки
Пишний бук над перевалом.
А воно на руки – хустку
З променистого серпанку...
Як ласкава Ксеня з Хуста –
Ясинівському Іванку...
А мені?
Мені, старому,–
Все зціляюча «Свалява»,
Тепла злива після грому
Й Ковпакових рейдів слава.

Категория: Закарпаття у дзеркалі літератури | Просмотров: 924 | Добавил: Tetjana | Дата: 20.10.2012