Что же есть счастье? Кто сможет ответить? Счастье - когда улыбаются дети??? Или болезнь стороною проходит?
...
Читать дальше »
|
Чтоб быть счастливым, мудрость не нужна, она порой мешает! Смотри на мир открыто, как дитя - он лучше мудреца про Счастье знает! Сергей Фетисов * * *
...
Читать дальше »
|
Пісня
Хтось косиці чудні десь по скелях насіяв. Кожна квітка – то чиясь надія.
Приспів: А я не квітка, а я дівчина… Знайди, легіню, свій едельвейс.
І він бродить, як ніч. Смуток вибарвив личко. Він шукає свою чарівницю-косицю.
Приспів.
І мій любко-легінь в горах днює-ночує. Я гукаю "Зійди!", а він гейби не чує.
Приспів.
Лети, любку, з верхів. Лети, прошу, додолу. І за руки візьми - відведи лиш додому.
Приспів.
Я в долині росту. Нащо ходиш по скелях? Я в долині, я тут... Я медовий твій к
...
Читать дальше »
|
(Пісня про Ужгород)
Знав ти море болю й долю, Клекіт бою, лють шабель, З радощами і журою Жив ти у серцях осель.
Приспів: Сивочолий, вічно юний, Рідний Ужгороде мій!
Ми зріднилися з тобою З колискової пори, Як з цілющою росою Невмирущі явори.
Приспів.
Де святі Соборні дзвони І сакур та лип розмай, Що над Ужем б’ють поклони, Молять Бога за наш край.
Приспів. Сивочолий, вічно юний, Світе ніжної краси, Цвітом нашої фортуни З діда-прадіда єси.
Приспів.
Древній граде неповторний Мрій весняних і надій, І мінорний, і мажорний, Рідний Ужгороде мій!
Приспів.
...
Читать дальше »
|
Сонце сходило за гуком, Ні, не сходило – спливало. Простягав до нього руки Пишний бук над перевалом. А воно на руки – хустку З променистого серпанку... Як ласкава Ксеня з Хуста – Ясинівському Іванку... А мені? Мені, старому,– Все зціляюча «Свалява», Тепла злива після грому Й Ковпакових рейдів слава.
|
|