Головна » 2012 Октябрь 19 » Ужгород. Захід сонця (Ласло Балла)
12:10 Ужгород. Захід сонця (Ласло Балла) |
Може, тут Альпи зійшлись ненароком? Хмара похмура над замком високим... Сонце крізь неї прорвалось гаряче, Малесенька ватра вівчарська неначе. На верховині, ламаючи тіні, Тремтить боязке, невиразне проміння І розчиняється в синій оселі, Мов нетривкі золоті акварелі. Уж тепер тихий, темний, відвертий. При березі стали розтріпані верби. Будується дім і сумує сьогодні: Гадає, чи теплі в людини долоні. Заграють вогні, і відразу, здається, Тепло розіллється від серця до серця, І тіні сховаються почорнілі — Засне упокорене дзеркало хвилі. ...Кажуть: ніде і ні в якому краї заходу сонця такого немає. Я знаю і це відчуваю незмінно, Бо тут моя доля, моя батьківщина. |
| Категорія: Закарпаття у дзеркалі літератури | Переглядів: 1042 | |
