Головна » 2012 » Октябрь » 19 » Мінестрель (Лідія Повх)
11:37
Мінестрель (Лідія Повх)

Вулиця Волошина
Снігом припорошена.
Вулиця Волошина —
Біла акварель.
І стоїть непрошений — 
Балдахін в горошини —
Притуливсь до стовбура 
Юний менестрель.

Вже за все заплачено,
Що було розтрачено.
Втратами і плачами
Встелено цей брук.
Втратами і плачами
Люди йдуть незрячими.
Люди йдуть крізь тінь його —
Тінь сопілки й рук.

У театрі байдуже
В дзеркалі, у райдузі
Втомлена акторочка
Пудрила чоло.
А над нею набожно
(«Что вы, что вы, надо же!..)
Менестрель, як молодість...
(«Что-то проплыло…»).



    Улица Волошина летом



Категорія: Закарпаття у дзеркалі літератури | Переглядів: 1138 | Додав: Tetjana