У давні часи жив лісник із дружиною. І в них була дочка. Незабаром мати померла. Зосталися самі батько і донька. Батько не женився, тому що дуже любив свою доню. Дівчина виросла, стала вродливою. Одного разу пішла вона в ліс по гриби і зустріла хлопця. Кожний день вона зустрічалася з ним на одній полянці. Раз дівчина прийшла, а його довго не було, вона вже хотіла йти додому, та він вийшов із-за дерева. Дівчина й питає: "Що тебе сяк довго не було?". А він каже: "Ти докажи мені, що любиш. Піди і відріж батькові голову". Пішла вона додому і каже: "Батьку, подьте допоможіть дрова понести".

Він пішов і схилився за дривом, а вона відтяла йому сокирою голову, взяла її за волосся і понесла в ліс. Хлопець був уже там. І каже він їй тепер: "Я повірю тобі, тільки потанцюй з нею". Танцювала вона, танцювала до тих пір, що її не стало помітно.

Стала вона вітром. Бродить дотепер і крутиться із батьковою головою.