Вже сонце стомлено і важко
Пірнає у свою Державу —
Воно не де-небудь ночує —
Воно ховається в Боржаву.
Вже мочить у воді холодній
Своє розпатлане волосся,
Вже понад берегом стихає —
Гаряче денне стоголосся.
Село стихає. У Боржаві
Хлюпочуть зорі і планети,
І місяць вже обсипав сріблом
Близькі й далекі силуети…
Підходить мати: «Що, дрімаєш?
Стомився ти… Ходім до хати».
Я не дрімаю. Я сьогодні
Ні крапельки не хочу спати.

* * *

ЗОЛОТО КАРПАТ

(Пісня)

У полонині міст, мерехтінні літ
У душі вогонь, за плечима світ.
Де гладкий асфальт, мов карпатський бук
І летить печаль, мов трембіти звук.

Приспів:
Золото Карпат, золото пісень,
Я лечу до вас у святковий день.
Хай вони дзвенять, хай лунають і
Щастя і любов будуть на Землі.

Крізь столичний шум чую як ручай
Кличе до батьків, просить: зустрічай
Це тепло землі, цю любов Карпат
Де, серед краси, кожен друг і брат.

Приспів.

Кожен друг і брат, мати і сестра.
Щастя і любов нам несе краса:
Чарівний ручай і карпатський бук,
Світ із полонин і трембіти звук.

Приспів.