Річку Тур’ю і у бурю
Дуже легко перейти,
А без бурі навіть кури
Не замочать в ній хвости.
Лиш з паперу піонери
Кораблі по ній ведуть
Та матроса довелося
Справжнього зустріти тут.
Тільки зиркну, безкозирку
Хвацько набік заломив.
Що там Тур’я! Він у бурю
Чорне море борознив…
— Звідки родом, звідки ходом? —
Запитав матроса я.
— З Тур'ї родом, з Тур'ї ходом:
Рідна хата тут моя.
На простори в Чорне море
Як потрапив ти з Карпат?
— Дуже просто, бо на простір
Всі річки із гір спішать.
Більш нічого молодого
Я матроса не спитав,
Тільки довго, дуже довго
Сам над Тур'єю стояв…
Тур’я — річка невеличка,
Та шуміти гучно їй,
Раз у море через гори
Шлях знайшла широкий свій.