На переправі між порами року
Велика природа міняє коней
Птахою дивною, осінь карпатська
Сумом злетіла з серпневих плечей. 

«Бабиним літом», силою ніжності 
З дозволу довших, темніших ночей
Стелиш ти ліжко, золотом вишите,
Я не відводжу від тебе очей. 

Лісом, фарбованим пензлем Всевишнього, 
Боровиками ще теплих ночей
Сонцем калини, яблуком спілим
Котишся тихо в комори людей

Лагідним вітром, подихом свіжості 
Вчительки першої щирістю слів
Мудрості стежкою, просто за руку
В місто над Ужем хтось осінь привів.