Похований Кротон неподалік, у Телятинці. (У Білках — з десяток кладовищ). Цей цвинтар в селі ще називають «церквище». Бо раніше тут стояла церква. Але оскільки Боржава весь час цю місцину заливала, то храм перенесли на узгірок. 

Ми довго бродимо цвинтарем, але могили найвідомішого мешканця не знаходимо. Деякі хрести справді витинаються з-під води. Пройшовши кладовище вздовж і впоперек, ми знову починаємо розшуки. Нарешті піднявши вінок з-під тесаного хреста, читаємо майже стертий від часу напис — «Іван Фірцак. 28.7.1899 — 10.11.1970». 

Кротон похований у потрійній могилі, поруч iз дружиною та братом Петром, який помер того ж 1970-го року. Ружена пережила чоловіка на п'ять років. 

І хоча помер знаменитий спортсмен на 71-му році життя, міг прожити більше. Під час одного з боїв за океаном Фiрцак зазнав важкої травми черепа, і лікарі поставили йому замість перебитої кістки золоту пластину. (Тому він носив перуку). Але пластину з часом треба було замінити. У Радянському Союзі ніхто б Кротона за кордон на операцію не випустив. І в останній рік життя рана під пластиною почала загнивати. Донька Ольга каже, що сама її бачила. Регулярно їздив до атлета знайомий лікар з Іршави, але не змiг допомогти. 

Похорон народного улюбленця був велелюдний. Попрощатися з Кротоном приїхало багато спортсменів. Могила його скромна і не вирізняється нічим з-поміж інших. Поки що належного вшанування найсильніша людина Закарпаття від земляків не дочекалася. Окрім барельєфа на Будинку культури.