(Пісня)

Там - де нам сонце
надій наших сходить,
де перехрестя віків і доріг,
часом і Бог
полонинами ходить, —
Рахово-місто,
вітцівський поріг.

Браття мої там —
шляхетного роду,
лицарі волі,
карпатські орли.
В світі немає
такого народу:
з неба неначе
ці люди зійшли!..

Рахово-місто —
земля Богом дана.
Від Закарпаття —
уклін тобі.
Знай:
як віфлеємська —
нам зірка Богдана,
Тиса — миліш
за Дніпро і Дунай...