Треба бути воістину видатним, аби залишити після себе стільки легенд. Ми йдемо до ще одної живої візитки Білок — двічі Героя соціалістичної праці Юрія Пітри. 93-річний кукурудзовод перед тим, як прийняти журналістів, мусить поголитися. Тож ми терпляче чекаємо. Фірцак був старший за нього на 15 років, але обидва видатні односельці зналися добре. Та й хто, зрештою, Кротона не знав?!

«Ой то був фігляр!» — розповідає Юрій Пітра про веселу вдачу земляка, як купував раз Кротон у Малому Раківці фіру дров. А господар каже, що треба заплатити й за довіз. А Кротон відповідає: «Нащо мені твій довіз? Я сам дотягну!». Той коли таке почув, то каже: «Якщо сам дотягнеш, то можеш дрова задарма брати». Кротон посміхнувся, заліз під віз та й потяг. Газда, коли побачив, то кинувся за Кротоном i просить: «Ти хоч мені за фіру заплати». А Іван просто фіглював з ним. Ясно, що за дрова йому заплатив... А то, бувало, завантажить під Арієвим берегом цілу підводу людей ще й просить кількох найсильніших тягнути ззаду, а сам впряжеться спереду та й витягне усіх нагору. Веселий був чоловік, щедрий, за те його й любили. Коли виступав у школі, то треба було йому на обід спекти гуску і купити ящик пива». 

Подібних історій можна почути від багатьох старожилів. І не тільки Білок. Усього про Кротона не перекажеш. Сьогодні вже важко відрізнити, де правда, а де вигадка. Він справді став легендою, народним міфом про веселого закарпатського силача.

* * *

(У давньоримській міфології герой, що відзначався великою фізичною силою. У греків - Геракл).

Він гнув сталеве пруття - диво з див!

В'їдалося в тіло рубище іржаве.

Бикам у Мадриді роги він крутив

Заради хліба - не заради слави.

Він гартувавсь, щоб усім голодним,

Босим дать щастя, радість,

Труд - оцих творців чудес...

Невже казковий Муромець воскрес?

Ні, просто проживає в Білках досі

Цей не міфічний - справжній Геркулес.

1965 рік