На тобі женюсь, гуцулко, На царівні полонин. Грає нам весна на скрипці, Б'ють вітри у бубен. Грає сонце, сонце грає На золотих струнах, А веселка виграває На своїх цимбалах. Ти сорочку-вишиванку Сьогодні одінь. Ми підем з тобою зранку У синю далечінь, Де ростуть стрункі смереки, Де смачні буркути, Де протоптані стежинки... З них нам не звернути. Ти візьми вінок з барвінку, І перстень надінь. Ти була ще вчора дівка, А я був легінь. Нас сьогодні повінчають Наші сині гори. Нас сьогодні привітають Всі мої цимбори. Вип'ємо вино із чаші, Будемо співати, Хай радіють серця наші, Будем танцювати! Хай радіє бистра Тиса, Говерла висока. Ти їм, люба, усміхнися, Моя синьоока. Гей, гуцулко, гуцулочко, Моє ти кохання, Цілувати твоє личко Буду аж до рання. Гей, гуцулко моя мила, Квітко едельвейса! У коханні наша сила Завжди збережеться.
|