Треба матір для дитини,
Для пташини треба небо,
А під небом для людини
Рідний край і долю треба.

Поки сонце є і небо,
Поки є життя на світі,
Верховинцю доти треба
Рідні гори й доли рідні.

Поки звори зеленіють,
Доки є на світі мати,
Віру в Бога і надію
Верховинці будуть мати.

Доки буде Верховина,
Поки є земля — Карпати,
Так, як матері дитина,
Буду щиро всім казати:
Тільки ті на світі люди
Переводу не зазнають,
У яких в серцях усюди
Є любов до краю.