Когда б за все, что совершили мы,

За горе, что любимым причинили,

Судом обычным ... Читать дальше »

Это было у моря, где ажурная пена,

Где встречается редко городской экипаж...

Ко ... Читать дальше »

Ананасы в шампанском ! Ананасы в шампанском!

Удивительно вкусно, искристо и остро!

... Читать дальше »

Все защиты от страсти напрасны.

В эти игры играй не играй —

Оголённое счастье о ... Читать дальше »

Роде наш, закинутий в Карпати,

долю твою гірко споминати, –

там задавнений, без ... Читать дальше »

Життя добігає кінця. Я нічого не залишив позаду, нічому не навчився. Нажив лише трохи мудрості, яка видає мене, якщо захочу. По суті мені потрібно зовсім мало: ходити своїми ногами, їсти, пити, а ввечері спокійно заснути. Людина приходить у цей світ прозорою і такою ж відходить з нього не з власної волі.

... Читать дальше »

Щастя не висить на дереві. Воно — не птаха, не кінь, не потяг, навіть не блакитне небо. Щасливі люди живуть в підземеллях Туггурта¹. Це сивочолі діди, котрі сидять у нішах. Звиклі до пітьми, бачать здалеку, як ви навпомацки йдете до них, і, підібгавши ноги, дають пройти. На ваш несміливий добридень наперебій запевняють, що ви дорогий гість. Вони не почувають потреби затримати вас чи піти за вами услід, вони лише супроводжують вас душею, бо саме у цьому закритому просторі живе їхній спокій.

... Читать дальше »

Я пишу вірша за віршем, а мій брат плете кошика за кошиком.

На світі багато цвинтарів, а на цвинтарях спочивають не­біжчики.

... Читать дальше »

Поезія Ґодо яскраво виявляє французький характер і водно­час має універсальне значення, про­ектуючи чисто французькі цінності на загальнолюдську площину. У час глибокої кризи технократичної парадигми розвитку суспільства гума­ністичне поетичне мистецтво Ж.-Л. Ґодо сприяє вихованню нового типу особистості.

... Читать дальше »