Cайт Тетяни Федорівни Кричфалушій
MySvitLit
Головна »
2017 » Июль » 20
Настал час вечернего чая, скоро должны были внести лампы.
Вилла возвышалась над морем. После заката солнца небо было все розовое и как бы посыпанное золотой пыльцой, а Средиземное море, без единой морщинки, без малейшей ряби, гладкое и еще блестящее в свете умирающего дня, походило на полированную металлическую пластинку необъятной величины.
...
Читать дальше »
|
Було це в годину вечірнього чаю, перед тим як мали світити лампи. Вілла підносилась над морем; сонце, зайшовши, полишало на небі рожеву дорогу, посипану золотим порохом. Жодної хвилі, жодної зморшки не було на Середземному морі, що полискувало, рівне та безмежне, в останньому промінні дня, неначе величезний лист полірованого металу.
Вдалечині, праворуч, вимальовувались на поблідлому пурпурі заходу силуети зубчастих гір.
&nbs
...
Читать дальше »
|
|