Вже осінь. Холодніші ранки

 І морозець на трави ліг.

 А довгі, затяжні світанки

 Скупий промінчик шлють до ніг.

 А він ледь-ледь повітря гріє,

 Ще довго паморозь лежить.

 Та тільки сонце заясніє,

 Мороз росою стане вмить.

 І діамантами заграє,

 То райдугою спалахне.

 Осіннє листя запалає...

 Але, як вітерець дихне,

 То листячко з дерев здійметься

 І під мелодію п’янку

 На хвилях вітру підійметься

 І закружляє у танку.