Ще  з  одним  я  прощаюся  роком,

і  прощатися  зовсім  не  жаль.

Він  до  мене  ходив  лжепророком,

піп-розстрига  чи  просто  мужлан.

Все  прекрасне  обмежене  строком,

ба, й  по  цвіту  посиплеться  град.

Ще  з  одним  зустрічаюся  роком  –

і  стрічатися  зовсім  не  рад.

Він  гряде,  починає  бенкети,

лиш  родився,  а  вже  одурів.

Моє  небо  діравлять  ракети,

крім  космічних, – на  честь  гендлярів.

Єсть  у  мене  сьогодні  держава,

вірю  в  неї,  немов  маніяк,

та  якась  ця  держава  іржава,

що  не  зрушить  із  місця  ніяк.

І  стоїть,  як  машина  без  тяги.

Вже  я  вірю,  здається,  марі:

розбрелись  по  світах  роботяги,

навкруги – лайдаки  й  крамарі.

Викидаю  останні  купюри,

де  їдять  однодумці  і  п’ють...

І  ніхто  вже  мене  не  купує.

А  мене  продають.  Продають...

Із 31.12. 2006 на 1. 12. 2007