Напій тверезости такий терпкий! 

Пізнання зір сльозі не засліпити, 

Як нетривкого щастя черепки 

Не позбирати і не позліпити. 

Та і пощо? В калейдоскопі з’яв, 

Речей істотність так і не пізнавши, 

Змарнуєш дні, до категорії роззяв 

Себе зачисливши напевне і назавше. 

Бо  ж поверховости буденний вир 

Не поєднати з мудрістю спокою — 

Від споконвіку так болотяний кушир 

Не  виріс  піднебесно,  як  секвоя… 

Чи я позбудуся приречення тавра, 

У вдачу всмаленого владним роком? 

Пора тверезости — терпка  пора, 

Пізнання око — всюдисуще око.