22:33 Гуцули / Гуцульщина (Нестор Чир) |
Там, де гори
срібносині, Де Карпат високі
шпилі, Проживають
люди сильні, Щедрі
словом, зором пильні.
Мой,
опришки дужі й
спритні, Сонцем
повні їхні лиця. Що не серденько — то скрипка, Що не очі — гір
зірниці.
Славні
честю, файні в
ділі, Життєствердні
в добрій волі. Поміж себе неподібні, Наче квіти в
чистім полі.
Гей,
співає гойний легіт, Аби небо й
зорі чули, Що цей нарід — гордий легінь, І зовуть його — гуцули. * * * Гуцульщина Красо моя, п'янка чарунко мила, Гуцульщино,
розумнице моя! Смарагдами
лісів тебе обвила Щаслива
доля й пісня
солов'я.
Чумацький
Шлях вгорі могутні
крила Розкрив
для тебе й
вранішнія зоря Твою
будуччину благословила, Де будемо щасливі
ти і я.
Тож крізь ряди
поранених і вбитих, В обіймах літ
знедолених і ситих Іду до тебе
і кладу до ніг
Усе, що ми
з коханою надбали, І що засіяли,
і що зорали, Й що для
людей в житті
я приберіг.
|
Категорія: Закарпаття у дзеркалі літератури | Переглядів: 1090 | |