Підчищує історію,

Підклеює, підмазує,

А то і надрукує

В оправі золотій —

Читаємо, цитуємо,

А факт вилазить вперто,

Немов росток від кореня

Берези чи тополі,

Що раптом ранком сонячним

Проламує асфальт

І каже: — Ось який я!

А стань-но вбік, «історику»,

Не застуй дня мені!

* * *

Яка про те писать потреба

Поетам іншим чи мені,

Що десь хизується дурепа

У новомодному вбранні?

Та все ж торкнусь цієї теми,

Хоч не зазнаю похвали:

Ще будуть моди і нікчеми,

Як і раніш вони були.

Я ось про що сказати мушу:

Не проти моди ці слова,

А що дрібну і підлу душу

Ніякий одяг не схова.