Збирай,  збирай,  новітній  Самовидцю,
І  все  до  справ  старанно  заведи — 
Про  трус,  арешти  й  допити,  в'язницю.
І  про  негласні,  навісні  суди.

Про  заборону  шанувати  слово
Тараса  гнівного,  що  в  парку  став
Перед  колонами,  які  багрово
Звелись  у  небо — співами  октав!

Про  честь  і  нечесть  на  партійних  зборах,
Таємні  вбивства  і  шпигунський  рух,
Про  перекинчиків,  нових,  суворих,
Що  рвуть  із  матері  старий  кожух.

Збирай,  збирай,  кмітливий  Вячеславе!
Тебе  вінчає  твій  старанний  труд,
Що  поведе  опричництво  криваве
На  справедливий,  чесний,  гласний  суд.