Головна » 2012 » Октябрь » 19 » Ужгородський пейзаж (Лідія Повх)
14:51
Ужгородський пейзаж (Лідія Повх)

Історії непроданих картин —
Мов скельця душ на вуличних бордюрах.
А продавець — в душі місцевий Дюрер:
Над урвищами натовпу, один.

Холодні стіни — речі у собі.
Десь там, у них, сховались давні лики,
І шерехи, і погляди, і крики,
Урослі в ринви — жили голубі.

І спробуй відгадати, що — цей світ.
Тут сплетені не дні — цілі епохи.
Зігрій граніт, тобі дано лиш трохи:
Від цих плющів вести свій родовід!

Ще кава — серед музики зими.
Серед розлук і зустрічей у праці.
А сніг — лише білила реставрацій
На тих полотнах, що сходили ми.

Твої сліди колись окреслив Босх!
Ідеш назустріч вітру через кригу.
І ти, і голуби — забілюються снігом.
Тебе і голубів витруює мороз.

    

Категорія: Закарпаття у дзеркалі літератури | Переглядів: 774 | Додав: Tetjana