Головна » 2012 » Октябрь » 19 » Мінестрель (Лідія Повх)
11:37 Мінестрель (Лідія Повх) |
Вулиця Волошина Снігом припорошена. Вулиця Волошина — Біла акварель. І стоїть непрошений — Балдахін в горошини — Притуливсь до стовбура Юний менестрель. Вже за все заплачено, Що було розтрачено. Втратами і плачами Встелено цей брук. Втратами і плачами Люди йдуть незрячими. Люди йдуть крізь тінь його — Тінь сопілки й рук. У театрі байдуже В дзеркалі, у райдузі Втомлена акторочка Пудрила чоло. А над нею набожно («Что вы, что вы, надо же!..) Менестрель, як молодість... («Что-то проплыло…»).  Улица Волошина летом |
| Категорія: Закарпаття у дзеркалі літератури | Переглядів: 1111 | |
