Головна » 2012 » Октябрь » 15 » Хліборобські повір'я
01:09 Хліборобські повір'я |
Орати йшли в поле ще затемна, щоби різати першу борозду, як розвиднить. І під ту борозду клали хліб-ощипок і чвертку горілки. А на останній день, коли доорювали, клали, чвертку горілки, ощипок і часник - від усяких духів злих. Хліб на то клали, щоб був великий урожай, щоб хліб хлібом присипати, новий урожай сипати в сусік на минулорічний. Як відорали на початку три борозди, сідали на ті орані борозди, витягали з-під борозди горілку й той ощипок і їли, і пили горілку. І приговорював господар: "Дай нам, Боже, щасливої весни, доброго врожаю". І потім орали далі всю ниву. Коли доорали ярь, дояровали, посіяли, посадили все, коли доволочили останній кавалок поля, вибивали з борони скраю один дерев'яний гвізд і там, де кінчили волочити, забивали той гвізд у землю наполовину, і приговорював ґазда: "Як сьому гвіздкови бороняному не пошкодить буря, вітер, град, так би не пошкодило нашій сівбі, як виросте". І другий раз, і третій по гвіздку стукали сокирою, але так, щоб не зовсім забити його в землю, а наполовину, і три рази ті самі слова приговорювали, і на тім ся ярь кінчала. А виходили в поле в кінці березня - на початку квітня, коли первоцвіт з'явиться (перша зацвітає мати-й-мачуха, але її не називають первоцвітом). А той первоцвіт теж жовтим цвіте. Спочатку орали під овес, бо йому треба довше стигнути. На бідній землі він довго набирав речовин, які йому треба були. З вівса хліб питательний. Я теж виріс на такому хлібі. Люди з тими повір'ями жили. То була надія на краще, опора в житті. *** Закарпатські сміховинки Захворів якось на грип чоловік, що був розлучений із дружиною, але продовжував жити з нею у будинку на два входи. День лежав, другий. Прийшла провідати його колишня дружина й давай цокотіти, що треба би йому на всяк випадок заповіт скласти. Сама й нотаріуса привела до нього. Тому нічого не залишилось робити, як диктувати: "У випадку моєї смерті заповідаю колишній дружині 1000 гривень". "А якщо вона вийде заміж вдруге, сума ця збережеться за нею?" - питає нотаріус. "Ні!" - відповідає хворий. - "Зате я заповідаю в десять разів більше тому чоловікові, котрий відважиться одружитися з нею". |
| Категорія: Закарпатські легенди, повір'я, казки, бувальщина та небилиці з народної криниці | Переглядів: 821 | |
