Головна » 2012 » Октябрь » 20 » Сонце сходило за гуком
22:53
Сонце сходило за гуком


Сонце сходило за гуком,
Ні, не сходило – спливало.
Простягав до нього руки
Пишний бук над перевалом.
А воно на руки – хустку
З променистого серпанку...
Як ласкава Ксеня з Хуста –
Ясинівському Іванку...
А мені?
Мені, старому,–
Все зціляюча «Свалява»,
Тепла злива після грому
Й Ковпакових рейдів слава.

Категорія: Закарпаття у дзеркалі літератури | Переглядів: 481 | Додав: Tetjana