Хотів намалювати я зиму,

Морозу скрип і віхолу шалену,

Та холод втік кудись у далину,

В душі залишив тугу незбагнену.

Хотів намалювати я весну,

Але не вистачило ніжності у мене.

Не відшукав я ту струну,

Щоб забриніла листячком зеленим.

Малюю літо. Не вдається спека.

Це не моє. До осені спішу.

Мов втомлений загублений лелека

У далечінь незвідану лечу.

Сріблисті роси і тумани сині,

Себе я намалюю у дощі.

І гіркоту, і перший іній.

Я намалюю спогади душі.