Вже  і  серця  свого  не  слухаю, 

І  розлуки  витримую  піст, 

Поміж  зустріччю  і  розлукою 

Календарний  будую  міст. 

Спершу  тижні  лічу,  потому  дні  — 

Ніч  за  ніччю  і  день  за  днем  — 

Поки  стужені  і  потомлені 

У  обійми  знову  впадем, 

І  зіниці  в  зіницях  втопимо, 

Замішаєм  цілунків  сіль 

Із  сльозами  світлими  схопимо 

Первородні  радість  та  біль… 

Поспішай  же  по  колу  часовому, 

Неквапливої  стрілки  рух, 

До  хвилини,  коли  ми  зловимо 

Птичий  трепет  пестливих  рук…