22:24 Карпатські вечори (Нестор Чир) |
Розкошують
вечори в Карпатах В літню пору,
мов дівочий гріх: Бродять в зворах
тіні волохаті, Потайки
лякаючи усіх; Туманцем
вкриваються вершини, Тихо
сплять між зорями
вітри, А довкіль густим
аквамарином Стеляться
вечірні кольори; Йдуть
чугайстри хмари розганяти Серед див казкових
і принад, Піп-Іван
глядить на всі
Карпати, Ловлячи в долоні
зорепад; Плай
туркоче, наче пізній
голуб, Звізди
золотять небесну вись, На крязі круті
і гостроголі Обрій
сперся й в
далеч задививсь; Вікова
Говерла, як на
свято, До Творця звертається:
прости, Хочу
знати, щоб запам'ятати, Де Твої неміряні
світи; Від кошар, де
стомлені отари Сплять,
лунає: гей, о-гей,
ватруй! ...Несіть
кінця тим дивинам
і чарам, Тільки
серце голос їх
почуй. Я люблю ці
вечори цілющі, Що нудьги не
знають й голосінь, Як усю Вкраїну,
нині сущу, Як тебе, кохана,
в цій красі. |
Категорія: Закарпаття у дзеркалі літератури | Переглядів: 1035 | | |