Головна » 2014 » Июнь » 12 » Закохані на площі Трафалґар / Осіння любов (Володимир Біляїв)
00:43
Закохані на площі Трафалґар / Осіння любов (Володимир Біляїв)
Водограю  веселий  хлюп 
І  приручені  голуби, 
Мовлять  очі  її:  «Люблю!» 
І  його  ніби  теж:  «Люби…» 
 
Світ  довкола  спинився,  стих  — 
Полароїду  об’єктив 
Миттю  схопить  це  щастя  їх, 
Й  буде  знімок  їм  диво  з  див: 
 
Руки  в  руки,  плече  в  плече, 
Й  проти  сонця  сяє  лице  — 
Усміх  уст  їхніх  і  очей. 
Їм  залишиться  диво  це. 
 
І  коли  промайнуть  літа 
Й  пам’ять  їхню  притупить  час, 
Може,  скажуть:  «Хвилина  та 
Дивом  щастя  сяє  для  нас». 
 


 
            Осіння любов
 
Осіння  синь  в  свічадах  вікон 
і  перша  паморозь  хмарин… 
Весняну  блаж  із  серця  викинь 
Про  сонцепад  і  сельний  крин, 
Про  те,  що  сяло  й  зеленіло, 
Вбиралося  у  буйний  цвіт, 
Що  зігрівало  й  паленіло 
і  щедрий  обіцяло  плід. 
В  рівненькі  борозни  посіву 
лягало  золоте  зерно 
в  родючий  ґрунт…  Тепер  ти  сиву 
Схили  на  вірне  рамено 
Свою  голівоньку,  козаче. 
Пора  інакша  надійшла 
і  серце  чуйне,  серце  зряче 
тебе  веде  на  інший  шлях… 
В  життя  твого  осінню  пору, 
Де  все  стихає  і  згаса, 
Твому  досвідченому  зору 
інакша  світиться  краса, 
де  замість  барв  весняних  виру 
і  плоті  пристрасних  буянь 
ясніють  ніжність  і  довіра 
й  осінньої  любові  п’янь.  

 

Категорія: Про кохання (і не тільки в День Святого Валентина) | Переглядів: 513 | Додав: Tetjana | Теги: Володимир Біляїв, про любов