Зійшла вже зоря на небозводі, Проміння ясне на землю шле, Мудреців зі сходу, царів багатих, До Вифлеєму вона веде.
Підім за світом ясної зорі, Де Боже миле лежить Дитя, В вертепі біднім, в яслах на сіні, Де спочив Спас наш, Давець життя.
Вже Херувими співають пісню: "Богові слава, спокій людям, Що добру волю для Бога мають, І добре серце носять в грудях".
Земля Юдейська – наша Вкраїна, Вертеп убогий – наші серця. Мир їм приносять і щастя неба Дитятко Боже й Мати свята.
...
Читать дальше »
|
Скоро сонечко сховалось, Вже день догоряє, А на землю, разом з снігом, Свято наступає.
Всі роботи пороблені, Кутя домліває, Всі чекають, як на небі, Зіронька засяє.
|
Гаса, хлопці, до ряду, Проспіваєм коляду.
Жена дома з дітями, А я піду з хлопцями.
Гаса, хлопці, до ряду,
|
Вставай, вставай, господарю, Та в віконце спогляди. Звізда сіяє, Христа вітає Серед народу на землі.
Вона спустилась над Віфлеємом Сяйвом ясним до Христа.
|
Возвеселімся всі разом нині: Христос родився в бідній яскині! Посліднім віком став чоловіком, Всі утішайтесь на землі. | (2)
Всі утішайтесь на землі гойно,
|
В глибокій долині Сталася новина, То Пречиста Діва Мати | Сина породила. | (2)
А як породила, Та й стала співати:
|
Божий Син днесь народився, Звише ко нам понизився, Із Діви нетлінни, Із Пренепорочни Воплотився.
Породила Бога Слово Од кореня Давидова
|
Ходили колядувати на Святвечір виключно особи чоловічої статі. Дівчатам і жінкам не рекомендувалося, бо то, мовляв, погана прикмета. Наспрвді вважали, що дівчатам треба залишатися дома, аби переймати досвід матерів щодо звичаєвої гостинності, привчатися зустрічати хлопців-колядників.
Починали малюки з торбинами, з якогось одного кінця села. Хто поодинці, хто гуртом. Одні щедрували, інші вже відходили, поспішаючи, щоб встигнути до Сейнічного (Всеношної служби) обійти всі двори. Їх ре
...
Читать дальше »
|
У чистім полі зелений явір – файноє! Файноє дитя, як ангелиня – файноє! Отець і мати раді дитяті – Файноє дитя, як ангелиня – Най росте, росте, щасливим буде –
|
Сидять панове поза столове – О Боже! Сидять та їдять, черева тучать, Черева тучать та суди судять. Суди судили і досудили – Аби бідняки на них робили. Ой ви, панове, хоч душу майте –
|
Чи спиш, чи чуєш, пане-газдику, - Радуйся! Родився Христос во Віфлеємі – Во Віфлеємі в яслах на сіні – Прилетіло там троє ангелів – Троє ангелів – Божих посланців –
|
Вже наближається Різдво Христове. Можна переходити і до колядок...__________
Чи спиш, чи чуєш, господарику?
|
В зеленім гайочку пташечки співають, (2)
Вже мого милого, вже мого милого
На війну збирають.
На війну збирають, коника сідлають. (2)
"На кого ня лишаш, на кого ня лишаш,
Мій милий шугаю?"
"Лишу я тя, лишу, сам не знаю, кому. (2)
За два, за три рочки, за два, за три рочки
Вернуся додому.
Три рочки минули — хлопці з війни ідуть. (2)
З-під мого милого, з-під мого милого
Лем коника ведуть.
Ведуть його, ведуть — начорно прикритий. (2)
Ой то мій миленький, ой то мій миленький
На війні убитий.
...
Читать дальше »
|
Ой на горі жита много, йой, йой, йой, йой, йой, Половина зеленого, гоя-гой, гоя-гой, гоя-гой!
Ішли його дівки жати, йой, йой, йой, йой, йой,
...
Читать дальше »
|
Турки село зруйнували,
Дві сестрички рідні взяли.
Повели їх в зелен-поле -
Чорний терен ніжки коле.
Кровця ніжки заливає,
Сестра д' сестрі промовляє:
"Проси, сестро, в турка ножа -
Та най собі хліба вріжу".
Вона хліба не вкроїла -
Турку в серце ніж забила.
...
Читать дальше »
|
Через річечку, через болото
Подай ручечку, моє золото.
Подай ручечку, подай другую,
Подай личенько, най поцілую.
Ой ти, дівчино зарученая,
Чого ти ходиш засмученая?
Ой як я маю весела бути?
Кого я люблю, важко забути!
Ой ти, дівчино, очима блудиш,
Сама не знаєш, кого ти любиш!
Ой знати знаю, кого кохаю,
Тільки не знаю, з ким жити маю.
...
Читать дальше »
|
За горою високою голуби літають.
Літа мої молоденькі як скоро минають.
Я розкоші не зазнала та й не буду знати,
Літа мої молоденькі буду пам’ятати.
Стоїть верба над водою, що я ї садила,
Не є того та й не буде, кого я любила.
Бо кого я вірно люблю, той ми за плечима,
А кого я ненавиджу, той перед очима.
|
Іванку, Іванку,
Купи ми рум'янку, (2)
Би м ся рум'янила, (2)
Як піду до танку.
У мого Іванка
За шапков косиця, (2)
Тоді він до ня іде , (2)
Як зійде зірниця.
Серед села липа
Барвінком обвита. (2)
Кажуть люди, Йванку, (2)
Що я була бита.
Темна нічка, темна
До самого ранку. (2)
Любила-м та й буду (2)
Я тебе, Іванку.
...
Читать дальше »
|
Не буду, не буду з Тиси воду пити,
Буде ми миленький з Дунаю носити. (2)
Бо тисова вода протече, пробіжить,
Ко ся з неї нап'є, головка болить. (2)
Співаю, співаю, голосом повожу,
Зрадив ня миленький, зато смутна хожу. (2)
Прийди до ня, милий, принеси тя Боже,
Моє серце без твого дихати не може. (2)
Прийди до ня милий, буду тя чекати,
Так нигда не чекать ни отиць, ни мати. (2)
Не буду, не буду з Тиси воду пити,
Буде ми миленький з Дунаю носити. (2)
<
...
Читать дальше »
|
Перелаз, перелаз од сусіди до нас, (2)
Ея-гоя, гоя, сусідський леґіню, чом не ходиш до нас? (2)
До вас бы ходити, тебе бы любити, (2)
Ея-гоя, гоя, я хлопець молодий – знаю ся ганьбити. (2)
Перебач ми, мила, що до тя не хожу, (2)
Ея-гоя, нÿчка била темна, з путика'м ізийшов. (2)
Нучка била темна, ще буде й темніша, (2)
Ея-гоя, гоя, кить полюбить мила – ще буде миліша. (2)
* * *
Перелаз
Перелаз, перелаз
Від сусіди до нас.
Сусідський легіню,
Сусідський легіню
...
Читать дальше »
|
|
