Головна » 2014 » Май » 14 » Верховинська ідилія (Петро Скунць)
01:31
Верховинська ідилія (Петро Скунць)

 

Краю  мій  карпатський,

світку  мій  чудесний,

дай  тебе  любити

за  високі  весни,

коли  сіють  небо

по  землі  лелеки

і  скликають  зелень

молоді  смереки.

Скільки  раз  тебе  нам

народили  весни,

краю  мій  карпатський,

світку  мій  чудесний!

 

Краю  мій  карпатський, 

мій  високий  світку,

дай  тебе  любити

ще  бодай  улітку,

коли  сонце  й  на  ніч

залишає  варту,

запаливши  в  небі

полонинську  ватру.

Світить  ватра,  світить,

що  горіла  влітку.

Краю  мій  карпатський, 

мій  високий  світку!


 

Краю  мій  карпатський,

світку  стоголосий,

дай  тебе  любити

ще  бодай  за  осінь,

коли  вітер  тягне

за  собою  клени,

а  вони  палають

і  стоять  огненні.

То  вогнем  співає

нашу  пісню  осінь,

краю  мій  карпатський,

світку  стоголосий!

 

Краю  мій  карпатський,

світку  невгасимий,

дай  тебе  любити

ще  й  за  чисті  зими,

коли  день  короткий

і  мороз  на  чатах,

та  летить  із  дітьми

сонце  на  санчатах.

Дай  нам  весни  й  літа,

осені  і  зими,

краю  мій  карпатський,

світку  невгасимий!

 

Категорія: Закарпаття у дзеркалі літератури | Переглядів: 510 | Додав: Tetjana | Теги: Скунць Петро, Закарпаття