Немає  гіршої  образи,

 Немає  більшої  біди,

 Коли  любов  руйнує  зрада.

 Кричать?  Кому?  Тікать?  Куди?

 І  тільки  виплакавши  очі,

 Якщо  душа  іще  жива,

 Ти  розумієш:  це  не  злочин,

 В  коханні  зради  не  бува.

 Любов — це  птах.  Де  схоче  —  сяде.

 Кому  захоче — заспіва.

 Знявсь,  полетів…  Яка  ж  це  зрада?

 Птахів  безкрилих  не  бува.

 Тому  не  плачте,  а  молітесь,

 Щоб  птах  кохання  прилітав,

 Щоби  душею  відігрітись,

 Забути  болі  і  літа.