Головна » 2012 » Ноябрь » 10 » Мукачеву. 1 / Мукачеву. 2 / Мукачеву. 3 / Мукачеву. 4 (Софія Малильо)
20:00
Мукачеву. 1 / Мукачеву. 2 / Мукачеву. 3 / Мукачеву. 4 (Софія Малильо)


На перехресті гомінких доріг, 
що душу манять у звабливі далі,
Мукачів рідний вдаль і вшир проліг
ще скромним розмахом своїх кварталів.

У творчім ритмі він кипить, гуде,
але однак ще й затишком принадний,
у нього серце древнє й молоде,
і вік його сторіччям непідвладний.

Зазнав і радощів, і лиха він,
достаток знав, але й пограбування,
неначе Фенікс, воскресав з руїн,
аби продовжити буття-змагання.

І все, що сотні мужніх поколінь
творили в дні і розквіту, й упадку,
не обернулось у мертвотну тлінь,
але дісталось сущим нам у спадку.

Тож пам’ятаймо вдячно повсякчас
трудівників, що відійшли назавжди,
щоб їхній дух витав посеред нас
і кликав нас до творчості і правди!

Змагайсь, Мукачеве, із ницим злом,
хай обминає тебе всяке горе,
хай оберегами стоять кругом
прекрасні наші, рідні наші гори!

Змагайсь і вір: твій славний час гряде!
Піднось до Господа молитву щиру!
Хай твоє серце, древнє й молоде,
невтомно б’ється в ім’я щастя й миру!


  


Мукачеву. 2

Ти багатоликий, Ти багатомовний,
серед гір Карпатських — як алмаз коштовний,
спадщина нетлінна сотень поколінь!
Плинули епохи, добрі і погані…
Ти себе зберіг в жорстокому змаганні
і по праву став у ряд людських творінь.
Плинули роки, як Латориці води…
Ти леліяв завжди ідеал свободи,
жертв приніс немало на її олтар,
і вона сяйнула вірним Твоїм дітям,
з нею ми ввійшли в нове тисячоліття
і Творцеві вдячні за ласкавий дар!
Тож радій, Мукачеве, місто любе-рідне!
Ми Тобі пророчимо майбуття погідне, –
шану і достаток, злагоду і мир,
щоб збулись високі наші ідеали,
множились церкви, просторились квартали
і красою вабили вдаль і вшир!
Прапор синьо-жовтий має над Тобою!
Світлою надією, вірою, любов’ю
під соборним стягом поєднались ми.
Слався, наше місто, від роду до роду,
розцвітай в сім’ї великого народу,
щоб ми всі були щасливими людьми!

    


Мукачеву. 3

Квітуй, Мукачево, із роду в рід,
Втішайсь дарами рідної природи!
Тебе вінчає рідний небозвід,
Тобі слугують Латориці води.
Будуй, Мукачево, і багатій,
В бутті твоїм – ще лиш прекрасний ранок!
Із висоти на ріст потужний Твій
Зі здивуванням дивиться Паланок.
Ми завжди чуйні до нових ідей,
Та бережем їх предківські основи,
І владарюють у серцях людей
Шевченко й Пушкін, Мункачі й Духнович.
І буде кожен день благословен
Твоєї, любе місто, долі й праці,
Бо ж під державним маєвом знамен
Живуть у згоді люди різних націй.
Твори, Мукачево, і процвітай!
Хай процвітає Твоя добра слава,
Аби пишавсь тобою рідний край,
Пишалася і славилась Держава!


Мукачеву. 4

Тобі, Мукачево, пошана наша!
Лиш Ужгород – Тобі достойний брат!
Ти у вінку прекрасному Карпат –
Достатку і багатства повна чаша!
Прийми, Мукачево, любов натхненну,
Що квітне в душах наших повсякчас,
Як щирий дар, її приймай від нас,
Як радісну данину повсякденну!
В нас різні звичаї і різні мови,
Та дружби дух витає серед нас,
Шляхетні символи її – Тарас,
Волошин, Пушкін, Мункачі, Духнович.
Присутній серед нас і Дух Господній
У нашім щасті й горі, в кожну мить,
Тебе, Мукачево, благословить
Він на добро і справи благородні!
О місто любе, гордість-гідність наша!
Квітуй під захистом прекрасних гір,
Під рідним небом, сяйвом рідних зір
І завжди будь – достатку повна чаша!





Категорія: Закарпаття у дзеркалі літератури | Переглядів: 610 | Додав: Tetjana