Головна » 2012 » Сентябрь » 28 » Я дуже тяжко Вами відболіла / І знову пролог
23:43 Я дуже тяжко Вами відболіла / І знову пролог |
Я дуже тяжко Вами відболіла. Це все було як марення, як сон. Любов підкралась тихо, як Даліла, А розум спав, довірливий Самсон. Тепер пора прощатися нам. Будень. На білих вікнах змерзли вітражі. І як ми будем, як тепер ми будем?! Такі вже рідні, і такі чужі. Ця казка днів – вона була недовгою. Цей світлий сон – пішов без вороття. Це тихе сяйво над моєю долею! – Воно лишилось на усе життя. Ліна Костенко * * * І знову пролог Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу. Мала щастя своє, проміняла його на біду. Голубими дощами сто раз над тобою заплачу. Гіацинтовим сонцем сто раз над тобою зійду. Ми з тобою такі безборонні одне перед одним. Ця любов була схожа на таїнство перших причасть. Кожен ранок був ніччю. Кожна ніч була передоднем. Кожен день був жагучим чуттям передщасть. А тепер... Що тепер? Моє серце навіки стерпне. На пожежах печалі я пам’ять свою обпалю. Якби ти знав, як солодко, нестерпно, і як спочатку я тебе люблю! Ліна Костенко |
| Категорія: Про кохання (і не тільки в День Святого Валентина) | Переглядів: 1066 | |
