Я дивлюся на світ і радію,

 Бо живу у такій дивині!

 Може все описати не вмію,

 Але світ дуже любий мені.

 Я люблю кожну квіточку в полі,

 Подих вітру, ясні небеса.

 І щаслива, що є в моїй долі

 Незбагненна, чарівна краса.

 На струмочок грайливий дивлюся,

 На джерельце, що б’є з-під верби.

 До берізки нараз притулюся

 І не стане у серці журби.

 І не стане у серці печалі —

 Тільки радість і щастя буття.

 То ж простую у сонячні далі

 Й долі дякую я за життя.