Уста втомились говорити,

Заговорили почуття,

Стрімкі, палкі, несамовиті.

Велично зазвучав орган,

І струни арфи забриніли,

Амури усміхнулись нам,

В душі симфонію створили.

Піднесла в недосяжну вись

Сердець мелодія натхненна.

Ми знову юні як колись,

У вічність линем нескінченну.