Головна » 2013 » Июнь » 2 » Під небом — на землі (Микола Сингаївський)
02:17
Під небом — на землі (Микола Сингаївський)

 

У кожного свій край.

В собі, в собі шукай —

Любисток, що зацвів

Під маминим вікном.

І житній вітер нив,

Що спить чутливим сном.

І свій дитячий слід —

У мареві, в теплі,

І жита сивий цвіт —

Під небом на землі.

 

У кожного свій край.

В собі його пізнай

Як далечінь і вись

У птаха під крилом.

Та людям засвітись

Ласкавістю, добром.

Та швидше припадай

До зоряних криниць, -

Пізнай свій отчий край

З найглибших таємниць.

Із клекотів земних,

Із проростання трав...

І слово, що від них

Ти, мов свічадо, взяв.

І сонце, що цвіте

У соняху твоїм.

І вічко золоте

В розквітті польовім.

 

У кожного свій край.

В собі оберігай

І колисковий спів,

І матері сльозу,

І стежку, де ступив

На сонячну росу.

І синій мак світань,

Що в небі палахтить,

І щедрість поривань,

І тиші творчу мить.

І день, що завеснів

У рідному краю.

І молодість синів,

Як молодість свою.

 

У кожного свій край.

Навічно пам'ятай,

Що народився ти

Для мужності, добра,

Що є пора цвісти

І зважувать пора.

Ти пам'ятай життям,

І в серці пронеси.

Що ти живеш чуттям

Братерства і краси.

Що став ти на поріг.

Твій поступ — зорешлях.

Що ти живеш за всіх —

Полеглих у боях.



Категорія: Життя прожити - не поле перейти... | Переглядів: 637 | Додав: Tetjana | Теги: край, рідний, життя, пам'ять