Головна » 2013 » Ноябрь » 10 » Гайявата (Микола Вінграновський). -1-
17:29
Гайявата (Микола Вінграновський). -1-

 Над лиманом білять синім,

 Білять білим над лиманом,

 Над лиманом кукурудза

 Світлі вуса опустила.

 І лиманський Гайявата

 Щось там робить-виробляє,

 Душить гроно винограду —

 Зимувати цілу зиму.

 

 Дві дитини плачуть в люльці —

 Тато з мамою сміються.

 А під хатою з лиманом

 Дід із прадідом бухика:

 Душать гроно винограду —

 Зимувати цілу зиму.

 

 Пасе кози над лиманом

 В сіре вдягнена прабаба.

 Баба — та  копа  картоплю

 Й відганя бджолу від вуха.

 Та і я роблю тут дещо,

 Правда, діло несерйозне,

 Бо люблю щось недалеке,

 Бо своє люблю при собі,

 Як любив його і вчора, —

 Білий побіл над лиманом,

 Сірий глід з гніздом сорочим,

 Срібне слово павутини!

 Телевізор у футболі

 Перепліскує долоні,

 Біла курка кудкудаче,

 І яєчко, мов футболик,

 Тепло дивиться з гнізда.

 

 А тим часом над лиманом

 Почорніло щось і згасло,

 Перебігло щось дорогу,

 Холодком перейнялось, —

 І за руку старе горе

 Веде горе молоденьке,

 Веде горе попід гору

 Від  лиману полинами.

 І говорить старе горе

 Молоденькому на вухо:

 — Ти підеш по нежонатих,

 А я піду по сімейних,

 Будем з ними зимувати

 І не будем знати горя.

 

Категорія: Життя прожити - не поле перейти... | Переглядів: 234 | Додав: Tetjana | Теги: життя, горе, Микола Вінграновський, щастя