Одна з легенд розповідає, що сталося раз у замку, коли князь Корятович був у поході. Серед ночі люди почули дивні звуки, ніби хтось лупає скелю. Стражі, що проходили коло студні, тільки побожно хрестилися,— ніхто з вояків не зважився спуститися в колодязь. Невдовзі студня перестала давати воду.
|
В одном селе жил парень, которого прозвали Прут. Как-то заработался он в горах и решил не идти домой, а заночевать прямо в лесу. Нашел он себе высокую стройную ель и расположился под ней. И приснился ему странный сон - будто пришла к нему красивая девушка, вся в зеленом. Девушка гладила его по волосам и пела песню. Но только парень протянул к ней руку, она тут же исчезла. Проснулся он, а вокруг никого. Заметил только на ветке зеленую ленту. Запала девушка ему в душу, и решил он ее найти
...
Читать дальше »
|
Когда говорим о Говерле, то не можем умолчать об эдельвейсе, цветке редкой красоты... _________
|
Було це в сиву давнину. У незаможної вдови Говерли був єдиний син – красень Прут. Багато дівчат задивлялося на нього. Але мати хотіла оженити сина на перестаркуватій і некрасивій дівчині сусідського багатія Петроса. Говерла не раз говорила, що коли син на ній ожениться, то матиме сотні гектарів лісу, безкраї полонини, багато худоби.
|
Барон Янош Нодь з далекого міста довідався, що ніхто з мадярів ще не побував на найвищій, тоді ще безіменній горі в Карпатах. Він і надумав собі першим вийти на вершину і назвати її своїм ім'ям. Взяв із собою двадцятеро дужих слуг, кожен зі слуг взяв двох коней — для себе і для харчів та спорядження — і рушили в дорогу. То було якраз серед літа. Вся Угорщина знала про похід Нодя, який мав принести славу не тільки покорителеві гори, але й державі. А про те, що на вершині цієї
...
Читать дальше »
|
Угорський барон Янош Нодь вирішив першим побувати на найвищій горі Карпат і назвати її своїм ім’ям.
...
Читать дальше »
|
Існують легенди про Долину нарцисів.
|
Одна з легенд, що літає сивою пташкою над нашими горами, розповідає, як в улоговині, де зараз красується Синевирське озеро, поселилася молода подружня пара - чоловік та жінка. |
В народе существует легенда о происхождении озера.
В далекие времена горы принадлежали богатому графу, и люди работали на него: пасли овец и коров, рубили лес. У графа была красавица дочь Синь. Девушку звали так, потому что глаза ее были синее самого неба.
|
Зайшла в гори молодиця аж із Східної України. А це дуже-дуже давно було, ще в горах церквів не було, а по кілька хат було в горах. І як хто помер, то перед хати його ховали. Та молодиця мала з собою дівчинку. А чоловік її помер на тяжку слабість. Прийшла жінка в Карпатські гори, сама собі зліпила під самими полонинами хатинку і вкрила її луб'ям. І дуже тяжко їм було, не було що їсти. А дівчинка сказала:
...
Читать дальше »
|
В одного чоловіка було багато скота. Давним-давно люди випасали худобу на полонинах.
|
Раз король Матяш ходив по верховині. Хотів бачити, як тут люди живуть. Був ще тоді молодий та вбрався, як якийсь студент,— щоб його не впізнали. Ходив він одного дня межи горами і заблудив. Ледве десь пізно вночі натрапив на мале село. Зрадів Матяш та й у першій хижі постукав у двері. Довго ніхто не відповідав. Відтак озвався жіночий голос:
...
Читать дальше »
|
Когда-то на нашей земле была огромная равнина, конца края которой не было видно. Равнина зеленела шелковыми травами, вечнозелеными пихтами и елями, могущественными буками и яворами, берестами и тополями, долиной текли ручейки и речки, богатые на стругов и другую мелкую и большую рыбу. Владельцем долины был великан на имя Силун. Если шел Силун, от его шага земля вздрагивала. Рассказывают, что Силун хороший знал толк в хозяйстве. Имел великое множество всякого скота. Стада коров и волов, отары овец
...
Читать дальше »
|
Мала мати сина Олексу. Файний, дуже сильний був. Минуло йому п'ять років. Вийшов він якось на двір і почав собі гратися, майструвати і зробив добре витесаний топірець. Увійшов до хати та й каже: — Ади , який я собі топірець зробив. А як май трохи підросту, то стану
...
Читать дальше »
|
Не було такого походу Довбушевих хлопців, у який не ходив би Матій Цуперяк. Був то спритний, відважний опришок, і за це його дуже любив ватажок.
|
В одного буковинського ґазди Довбуш пас вівці. Погнав їх у полонину і довго там жив. Аж ось прийшли до нього пани за податком.
|
Колись у нашім селі жила бідна вдовиця. Нікого в неї не було, лише донька. Файна була дівка, та сватачі не приходили, бо знали, що вдовиця ніякого посагу не дасть. Та раз найшовся на вдовичину доньку сватач. Бідний-пребідний. Ледве грошей заробив, аби якось свадьбу зробити. |
Олекса був простим легінем, вівчарив. А раз надійшла туча. Він став під смереку, аби перечекати. А на небі гримить і лускає. А під другою смерекою стоїть чорт. Тільки блисне — чорт язика покаже і під землю сховається. І так двічі зробив. На третій раз не видержав Олекса, узяв пістолю і вистрелив у чорта. І лише закурилося за чортом. Нараз перестав падати дощ, і гриміти перестало. Олекса вигнав овець із гущака на пашу, а сам зачав собі щось співати. Видить — навстріч іде якийсь чоловік. І зазвідав сей чоловік вівчаря Олексу, що він хоче за те, що убив чорта. А той каже, що нічого не хоче
...
Читать дальше »
|
Смак меду і користь від нього люди визнали ще в глибокій давнині. Випадково знайшовши мед диких бджіл, що селились у лісах, вони стали потім шукати його, і це заняття перетворилося на другий, після полювання на звіра, промисел. Ним займались цілі лісові поселення. Мисливці запрягали коней у віз, брали бочку і їхали у ліс по мед. Коли вони роз
...
Читать дальше »
|
Дуже давно, тоді, коли боги стародавніх греків сиділи на Олімпійській горі й панував серед них громовик старий Зевс, багато прикростей і клопоту всім завдавав п'яничка і гультяй Вакх. Надаремно намагався Зевс умовити його не зловживати доброзичливістю богів. Вакх посилався на те, що він бог виноградарства й виноробства і йому не пристала тверезість. Що, мовляв, було б, якби він проповідував вино, а сам воду пив?! В очах людей він був би брехуном! Отак відповідав непутящий бог і продовжував свої вакханалії. Надокучило це старому Зевсу. І вирішив він випровадити непокірного бога на засла
...
Читать дальше »
|
|
