Головна » 2013 » Ноябрь » 24 » Вже ночі під листопадом ночують... (Микола Вінграновський)
20:14
Вже ночі під листопадом ночують... (Микола Вінграновський)


Вже ночі під листопадом  ночують,

Примерзла опустилася латать,

І щуки воду слухають — не  чують,

І снігурі поміж сніжинками летять.

 

Сміється заєць з морквою за вухом,

Зеленим носом ловить сніженя...

І пахне шишка біля себе сухо,

І степ лежить від мене — до  коня...

 

Тим часом ніколи: вісімдесятим ліком,

Двадцятим віком почнемось — нема!..

Учора ще тут басувало літо,

Тепер дивися: молода зима!

 

І стежка вже не лащиться під ногу,

І не співає — каркає лиш птах...

Взуваймось добре на свою дорогу,

Вдягаймось тепло на зимовий шлях.

 

Я обніму тебе. Тебе я обнімаю.

Мій білий подих на твоїй руці,

Холоне мла. І каже: облітаю, —

То каже мак.



Категорія: Про кохання (і не тільки в День Святого Валентина) | Переглядів: 384 | Додав: Tetjana | Теги: осінь, Вінграновський