Головна » 2012 » Октябрь » 13 » Довбуш на весіллі
19:02 Довбуш на весіллі |
Колись у нашім селі жила бідна вдовиця. Нікого в неї не було, лише донька. Файна була дівка, та сватачі не приходили, бо знали, що вдовиця ніякого посагу не дасть. Та раз найшовся на вдовичину доньку сватач. Бідний-пребідний. Ледве грошей заробив, аби якось свадьбу зробити. Прийшов день свадьби. Півсела зібралося, бо хотіли видіти, яка то буде в бідняка свадьба. Якраз коли вінці вили, над'їхав туди на коні файний леґінь. У білій сорочці, в широкім чересі — любо подивити. А кінь під ним білий-білий, і в короля такого не було ніколи. Сідло на коні зі шкіри, вишите, а за сідлом великі шкіряні бесаги. Зліз леґінь із коня, поклонився людям, зняв бесаги і пішов до хижі. А двері до хижі низькі-низькі, дуже би нагинатися. Та не нагнувся він: уперся руками в одвірок, підняв геренду і так зайшов. У хижі низько вклонився молодій і поставив перед нею шкіряні бесаги. — Це на свадьбу й на ґаздівство від Довбуша. Живіть щасливо! — сказав. Вийшов із хижі, сів на коня і поскакав у бік полонини. Молода подивила в бесаги, а там повно золота. |
| Категорія: Закарпатські легенди, повір'я, казки, бувальщина та небилиці з народної криниці | Переглядів: 836 | |
