Пісню  хоробрим  шуми,  ковило!
Далеч  ячала,  і  сонце  пекло.

Слава  борцям!  Із-за  древнього  пня
Юний  вояк  відбивався  півдня.

Кулі  вояк  дарував  боротьбі.
Ах,  не  лишив,  нерозумний,  собі!

Сумно  в  полон  він  іде,  як  у  тьму.
Серце  жура  розриває  йому.

Тіло  йому  нагаями  деруть,  —
Важко  на  очі  пливе  каламуть.

... Читать дальше »

На  Запоріжжі  зацвіли
Кущі  акацій  кучеряві,
Немов  устали  в  збройній  лаві
Січовиків  яркі  вали.

Хай  кажуть,  битви  відгули,
Спочили  вої  нелукаві,
Відбатувавши  в  тій  батаві
Для  нас  майбутнє — з  ковили!

Та  слава  Січей  надихає —
Козацькі  подвиги  таїть,
Переметнувшись  у  безкрає.

Крізь  дивні  закрути  століть,
Розбивши  млу  в  байдужих  душах,
Зневагу  пише &nb ... Читать дальше »

Над  Україною  навис
Останній  день  Помпеї.
Що  вдіє  щит  і  меч,  і  спис
     Для  неї?

Нової  спраглі  боротьби,
Ми  завжди  відставали.
Горять  поразками  доби
   Аннали.

Померли  в  муках  вогняних
Капиці  й  Корольови.
До  Матері  забракло  в  них
     Любови?

Слізьми  народу  Вороньки
Впиваються  доп'яну.
Де  ж  ви,  нові  січовики?
  &nbs ... Читать дальше »